87.     Аудиторські процедури по суті (з необхідними поясненнями) в процесі аудиту фінансових звітів банків відповідно до ПМПА 1006.

Аудитор розглядає рівень знань управлінського персоналу щодо власних проблем банку з кредитного ризику шляхом вибіркових перевірок файлів з кредитною інформацією. Критерії відбору містять: рахунки з непогашеним залишком, що дорівнює встановленій сумі чи перевищує її; рахунки в "переліку потенційно несприятливих кредитів" з непогашеним залишком, що перевищує встановлену суму; рахунки, за якими резерв перевищує встановлену суму; рахунки, оброблювані підрозділом, який управляє проблемними чи високоризиковими банківськими рахунками; рахунки, на яких прострочені виплати за основною сумою боргу чи відсотками перевищують встановлену суму та заборгованість триває більше встановленого періоду; рахунки, на яких непогашена сума перевищує ліміт санкціонованої кредитної лінії; рахунки з підприємствами, які здійснюють діяльність у галузях чи країнах, в яких, як свідчить власні економічні знання аудитора, вона може бути ризикованою; проблемні рахунки, визначені банківськими контрольними органами, і проблемні рахунки, відібрані у попередньому році;обсяг кредитів іншим фінансовим інститутам за міжбанківськими кредитними лініями. Крім того, якщо працівники банку одержують запит про надання зведених даних, що характеризують усі кредити понад визначений обсяг, згруповані за принципом взаємозв'язку, слід провести аналіз зведених даних за кредитами з такими характеристиками (які можуть вказувати на необхідність проведення детальнішого аналізу): великий збиток від основної діяльності в останньому фінансовому році; стійкі збитки від основної діяльності (наприклад, протягом двох чи більше років); високий коефіцієнт відношення боргу до капіталу (наприклад, що перевищує 2:1; проте коефіцієнт буде різним залежно від галузі); невиконання умов кредитної угоди; модифікований аудиторський висновок; надана інформація є неповною або застарілою позики недостатньо забезпечені або забезпечені в основному гарантіями; рахунки, за якими управлінський персонал банку вчасно не проводить аналіз. файли з інформацією про кредити і заставне забезпечення; списки або звіти за простроченими платежами; стислий опис діяльності; переліки попередніх сумнівних рахунків; звіт за позиками, що не належать до поточного періоду; фінансові звіти позичальника; звіти про оцінку вартості заставного забезпечення. визначає тип кредиту, відсоткову ставку, термін погашення, умови виплати, забезпечення й мету використання кредиту; переконується в тому, що документи щодо заставного забезпечення підтверджують відповідну реєстрацію і що банк отримав відповідну юридичну консультацію про законну силу забезпечення; розглядає, чи є справедлива вартість заставного забезпечення достатньою (особливо для кредитів, що вимагають створення резерву) для забезпечення кредиту і (де це доречно) чи застраховано належним чином забезпечення. Критично аналізує оцінку застави, у тому числі методи і припущення, використані оцінювачем; оцінює надходження від кредиту і розглядає необхідність резерву для рахунку; переконується в тому, що заявка на одержання кредиту або його поновлення затверджені відповідними особами; переглядає періодичні фінансові звіти позичальника і відзначає значні  суми  й  основні  операційні  коефіцієнти  (тобто коефіцієнти оборотного капіталу, прибутковості, акціонерного капіталу і відношення боргу до капіталу); переглядає всі примітки і кореспонденцію, що містяться у файлі з огляду позик. Відзначає періодичність перевірок, що проводилися працівниками банку, і впевнюється в тому, що вони відповідають банківським інструкціям. Аудитор розглядає, чи існує політика і процедури щодо проблемних та

прострочених кредитів, включаючи: періодичні перевірки окремих проблемних кредитів